Металочерепиця
Фальцева покрівля
Профнастил
Бітумна черепиця
Металосайдинг
Згинальні вироби
Безпека покрівлі
Прохідні елементи
Натуральна черепиця
Композитна черепиця
Теплоізоляція
Кріплення
Фасадні матеріали
Гідроизоляція
Мембрани і плівки
Водостічні системи
Софіт
Мансардні вікна
Сходи на горище
Цементні плити
OSB
Огорожа 
Покрівельні плівки та мембрани
Покрівельні плівки є невід'ємною частиною будь-якої покрівельної системи і відіграють у ній дуже важливі ролі у захисті будівлі від протікання води зверху, та намокання теплоізоляції від конденсації пари з приміщення. Тому покрівельні плівки можна розділити на два класи: гідроізоляція та пароізоляція.
Це абсолютно різні теми, тому в нашій статті буде два окремі розділи, по паро- та гідроізоляцію.
По кожному пункту є досить багато різних пропозицій матеріалів, які дуже відрізняються в ціні, тому ми постараємося пояснити в чому їхня різниця, і для яких випадків буде найбільш підходящим той чи інший варіант. Почнемо з першого — гідроізоляція скатної покрівлі.
Гідроізоляція
Гідроізоляційні матеріали можна розділити на три типи:
- низькодифузійні;
- дифузійні;
- супердифузійні.
Дифузійні здібності гідроізоляції дозволяють пропускати водяну пару із зони з високим тиском у зону з нижчим. Таким чином відбувається виведення назовні вологого повітря з приміщення та випаровування вологи з утеплювача, це створює сприятливий мікроклімат у будівлі та зберігає низьку теплопровідність утеплювача.
Низькодифузійним матеріалом можна назвати ПВХ мембрану, бітумні рулонні матеріали (євроруберойд), алюмінієву фольгу або суцільну поліетиленову плівку. Такі матеріали підійдуть для використання в покрівлі над холодним горищем із добре організованим провітрюванням. У даному випадку достатньо захистити приміщення від вологи і дифузійні характеристики матеріалу тут не важливі.
Але при поганому провітрюванні холодного горища дифузійні здібності гідроізоляції допоможуть зберегти покрівельну конструкцію від появи грибка, плісняви та корозії (якщо крокви з металу). В такій покрівлі добре працює поліетиленова гідроізоляція з мікроперфорацією (наприклад, Гідробар'єр).
Якщо ж під покрівлею зроблений мансардний поверх з утепленим дахом, то тут вже дуже важливо виводити з теплоізоляції вологу (якщо вона туди потрапить) якнайшвидше, тому в таких випадках необхідно використовувати тільки супердифузійні мембрани (наприклад Євробар'єр).
Вибір плівки залежить від вимог до огороджувальної конструкції, залежно від умов експлуатації будівлі, покрівельного покриття та конструктивних особливостей даху. Усього існує шість класів систем підпокрівельної гідроізоляції з різним ступенем захисту. Вони розроблені Центральною асоціацією покрівельників Німеччини (ZVDH), якими користуються будівельники котеджів у всій Європі, і не тільки.
Класи покрівельної гідроізоляції
Для вибору системи підпокрівельної гідроізоляції слід брати до уваги такі фактори:
- Кут нахилу покрівлі (відповідність рекомендації виробника покрівельного покриття).
- Наявність мансарди (житлове приміщення під утепленою покрівлею).
- Кліматичні умови (снігопади, зливи, урагани, прибережна зона, високогір'я тощо).
- Складність покрівлі (наявність розжолобків, примикань тощо).
- Місцеві вимоги до будівельних норм.
Кожен з перелічених вище факторів, а також їх сукупна кількість впливає на вибір системи гідроізоляції, яка в свою чергу тягне за собою і особливі вимоги до якості та переліку матеріалів для даної системи.
При виборі покрівельного покриття зазвичай передбачається, що ухил покрівлі буде більшим за мінімально рекомендований нахил покрівлі (РНП) для даного покриття. Цей параметр зазвичай вказується виробником для всіх видів та типів покрівельних покриттів. Якщо нахил ската менше ніж РНП, слід застосовувати більш надійні заходи захисту від протікань, і чим ця різниця більше, тим жорсткіші вимоги до системи гідроізоляції. Відповідність РНП поділяють на чотири рівні
- Кут покрівлі > РНП
- Кут покрівлі ≥ (РНП – 4°)
- Кут покрівлі ≥ (РНП – 8°)
- Кут покрівлі ≥ (РНП – 12°)
Таблиця визначення класу гідроізоляції скатної покрівлі
| Нахил покрівлі | Кількість додаткових вимог (ДВ) | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Без ДВ | 1 ДВ | 2 ДВ | 3 ДВ | Більше 3 ДВ | |
| Кут покрівлі > РНП | Клас 6 | Клас 6 | Клас 5 | Клас 4 | Клас 3 |
| Кут покрівлі ≥ (РНП – 4°) | Клас 4 | Клас 4 | Клас 3 | Клас 3 | Клас 3 |
| Кут покрівлі ≥ (РНП – 8°) | Клас 3 | Клас 3 | Клас 3 | Клас 3 | Клас 3 |
| Кут покрівлі ≥ (РНП – 12°) | Клас 2 | Клас 2 | Клас 1 | Клас 1 | Клас 1 |
* Для визначення класу гідроізоляції під натуральну черепицю РНП не може бути менше 22°.
Якщо у покрівлі немає ніяких додаткових вимог або є всього один фактор, то можна застосовувати систему Класу 6. Якщо планується пристрій мансарди, то цей фактор вважається відразу за два і вимагає використання як мінімум системи Класу 5. Далі вже потрібно аналізувати інші фактори, щоб визначити, чи достатньо Класу 5 або слід застосовувати більш надійну систему через наявність інших факторів, що впливають.
Якщо РНП не дотримується, то для системи автоматично застосовується клас 4, а з кожним наступним рівнем додається ще один клас. Тобто, якщо ухил покрівлі дорівнює (РНП – 9°) необхідно застосовувати Клас 2 до найпростішої покрівлі, а якщо це мансардний поверх або будинок у сніговому регіоні, то Клас 1, незалежно від інших факторів.
Тимчасове закриття покрівлі мембраною
Особливі вимоги також висуваються для тимчасової покрівлі, яку виконуватиме супердифузійна мембрана у разі затримки монтажу основного покрівельного покриття в будівлі, де розпочалися внутрішні оздоблювальні роботи. Для такої покрівлі автоматично слід застосовувати Клас 3, особливістю якого є проклеювання стиків плівки, наявність стрічки під конррейкою для герметизації цвяхів та використання мембрани, яка допускається для застосування як тимчасова покрівля (цей параметр вказується виробником).
Важливо! Згідно з нормами Євросоюзу, звичайні супердифузійні мембрани не можуть виконувати роль тимчасової покрівлі довше 8 днів.
Показник ультрафіолетової стабільності у кілька місяців відповідає за вплив розсіяного ультрафіолетового випромінювання. Наприклад, попадання в приміщенні розсіяного світла на мембрану з вікна за відсутності внутрішнього оздоблення, або на карнизі під черепицею до зашивання софітом карниза. Якщо на мембрану впливає пряме сонячне проміння, вона дуже швидко старіє і втрачає свої властивості, що призводить до зменшення терміну служби всієї покрівельної системи.
Якщо ви плануєте використовувати тимчасову покрівлю більш тривалий термін, необхідно використовувати супердифузійні мембрани виготовлені на основі поліетилентерефталату (Євробар'єр ТОП), який має достатню стійкість до ультрафіолету, щоб пережити зиму просто неба. Влітку, коли активність сонця в десятки разів вища, взагалі не рекомендується використовувати як тимчасову покрівлю супердифузійну мембрану (інакше вона повинна бути повністю замінена перед монтажем покрівельного покриття).
Система Класу 2 називається нижня покрівля із захистом від дощу. На додаток до попереднього типу для неї необхідно використовувати суцільну дерев'яну основу під мембраною (над утеплювачем) з обрізної дошки. Це дозволяє максимально герметично та довговічно зробити герметизацію як зовні, так і зсередини всіх прохідних через покрівлю елементів (вентиляційні труби, дроти, шахти тощо). При відсутності основи над теплоізоляцією виконувати такий вид герметизації тільки з мембраною без твердої поверхні може виявитися неможливим.
Оскільки в системі другого класу монтаж мембрани виконується на суцільну основу, до неї також висуваються відповідні вимоги. Далеко не всі мембрани можна монтувати в такий спосіб, тому слід звертати увагу і на цей момент при виборі матеріалу.
Найнадійніший перший клас системи гідроізоляції називається водонепроникна нижня покрівля. Він передбачає наявність водонепроникного покриття, практично капітальної покрівлі, під основним покрівельним покриттям. Основна покрівля в даному випадку виконує виключно декоративну функцію, оскільки через низький кут нахилу покрівлі та наявність додаткових факторів не здатна запобігти протіканню та захистити будівлю від води. У цій системі застосовуються полімерні мембрани, які спаюються між собою, укладаються на суцільну основу (тут вже можна використовувати крім дошки ОСБ-3 або вологостійку фанеру). І ще обов'язкова умова – контррейка має також розташовуватись під шаром гідроізоляції. Даний тип покрівлі не може застосовуватися на складних покрівлях з розжолобками, оскільки в такому випадку виникають проблеми із влаштуванням вентиляційного зазору в покрівлі для вентиляціїї підпокрівельного простору.
Класифікація мембран за стандартом ZVDH
У Євросоюзі за якість підпокрівельних плівок відповідає нормативний документ DIN EN 13859, згідно з яким усі виробники зобов'язані робити випробування своєї продукції за такими показниками:
- клас пожежної небезпеки;
- водонепроникність;
- міцність на розрив у поздовжньому/поперечному напрямку;
- відносне подовження при розриві;
- міцність на надрив при закріпленні цвяхом;
- гнучкість за низьких температур;
- розміри рулону та поверхнева маса;
- еквівалентна товщина опору дифузії.
Для визначення якості використовуваних компонентів і приблизного прогнозування терміну служби матеріалу такі параметри як водонепроникність, міцність на розрив, відносне подовження та розміри полотна повторно перевіряються після тесту на старіння. Штучне старіння матеріалу проводять під впливом ультрафіолету та підвищеної температури. Згідно з даними випробувань матеріалам присвоюється відповідний клас за стандартом ZVDH. Для плівок із способом монтажу на суцільну основу використовується стандарт UDB; для монтажу над вентиляційним зазором (з провисом) – USB. За результатами тестів мембрані може бути наданий клас UDB-A (найвищий), UDB-B або UDB-C. Для плівок застосовують класи USB-A або USB-B. Результати даних випробувань допомагають покрівельникам оцінити якість та довговічність того чи іншого матеріалу та зробити правильний вибір.
Таблиця вимог до гідроізоляції за стандартами ZVDH
| Випробування (DIN EN 13859-1) |
Укладання на суцільну основу | Укладання над вентиляційним зазором | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Клас UDB-A | Клас UDB-B | Клас UDB-C | Клас USB-A | Клас USB-B | |
| Вогнестійкість | Е | Е | Е | Е | Е |
| Водонепроникність | |||||
| - Початковий показник | W1 | W1 | W1 | W1 | W2 |
| - Показник після старіння | W1 | W1 | W1 | W1 | W2 |
| Міцність на розрив у поздовжньому/поперечному напрямку | |||||
| - Початковий показник, Н/50мм | ≥ 250/200 | ≥ 200/150 | ≥ 120/110 | ≥ 200/150 | ≥ 120/110 |
| - Показник після старіння | ≥ 65% 1) | ≥ 65% 1) | ≥ 65% 1) | ≥ 65% 1) | ≥ 65% 1) |
| Відносне подовження в поздовжньому/поперечному напрямку | |||||
| - Початковий показник | заявляється виробником | заявляється виробником | заявляється виробником | заявляється виробником | заявляється виробником |
| - Показник після старіння | ≥ 65% 1) | ≥ 65% 1) | ≥ 65% 1) | ≥ 65% 1) | ≥ 65% 1) |
| Опір на роздирання цвяхом | |||||
| – у поздовжньому/поперечному напрямку | заявляється виробником | заявляється виробником | заявляється виробником | заявляється виробником | заявляється виробником |
| Гнучкість за низької температури | |||||
| - мін. температура | ≥ -20 °C | ≥ -20 °C | ≥ -20 °C | ≥ -20 °C | ≥ -20 °C |
| Стабільність розмірів після старіння | |||||
| – відхилення в поздовжньому/поперечному напрямку | макс. 2% | макс. 2% | макс. 2% | макс. 2% | макс. 2% |
| Стійкість до дощів | так | так | ні | так | ні |
| Застосування як тимчасова покрівля | так 2) | так 2) / ні | ні | так 2) / ні | ні |
| Наявність аксесуарів від виробника (стрічки, герметики тощо) | так | так / ні | ні | так / ні | ні |
1) Від початкового значення.
2) Виробник вказує термін експлуатації тимчасової покрівлі до покриття основним покрівельним покриттям.
Відео як вибрати супердифузійну мембрану
Пароізоляція
За наявності покрівельної конструкції теплоізоляції обов'язковою вимогою є застосування пароізоляційного шару, розташованого з теплого боку приміщення (під утеплювачем).
Покрівельна пароізоляція – це ізоляційний шар в огороджувальній конструкції, що запобігає попаданню теплого вологого повітря з приміщення в зону з низькою температурою для попередження утворення конденсату в утеплювачі та збереження його теплотехнічних властивостей.
У якості пароізоляційного шару найчастіше використовують поліетиленові плівки, алюмінієву фольгу, бітумні рулонні матеріали та мембрани зі змінним показником дифузії. У останній пароізоляції одночасно виконується дві функції: стримування пари в теплому приміщенні, і сприяння випаровування і виведення назовні конденсату, що утворився з певних ділянок покрівлі при проблемах з теплоізоляцією або особливостями конструкції покрівельного пирога.
На малюнку вище показано найпростіший пиріг системи утеплення даху. Як можна бачити, знизу змонтовано пароізоляцію з проклеюванням швів двостороннім бутиловим скотчем К-2. Далі розташований утеплювач у два шари. Над ним знаходиться гідроізоляція із супердифузійної мембрани.
Зверніть увагу на кріплення пароізоляційної плівки – вона притиснута за допомогою шпону, щоб уникнути надривів плівки в області кріплення скоб та утворення дрібних отворів, через які в утеплювач безперешкодно потраплятиме тепле повітря. Також особливо важливо проклеювати нахлести пароізоляції незалежно від їх розміру, а також всі примикання до стін і прохідних елементів, щоб унеможливити всі можливі місця попадання теплого повітря в холодний простір покрівельного пирога. Неправильний монтаж пароізоляції може повністю звести нанівець її наявність з усіма наслідками, що звідси випливають:
- конденсація пари в товщі утеплювача;
- намокання теплоізоляції;
- зниження температури у приміщенні;
- поява потоків води у приміщенні;
- зниження терміну служби покрівельної конструкції;
- витрати реконструкцію даху.
Тому обов'язково якісно проклеюйте всі шви, примикання до стін та прохідних елементів покрівлі. Також слідкуйте, щоб на плівці не було жодних механічних пошкоджень. У разі виявлення невеликого отвору його необхідно заклеїти ремонтною або монтажною стрічкою для пароізоляції (UNI, Multi-Band, АЛ-1 та ін.). В іншому випадку, навіть від найнадійнішої пароізоляції не будить ніякого толку.
Як вибрати пароізоляцію
Відразу зазначимо, що бітумна пароізоляція (євроруберойд) використовується переважно на плоских покрівлях, тому її розглядати ми не будемо. Залишається для порівняння поліетиленові плівки та пароізоляційні мембрани.
Поліетиленові плівки бувають неармовані, армовані, з алюмінієвим напиленням і шаром алюмінієвої фольги.
Найпоширеніші та найдешевші – армовані плівки невисокої щільності (50–110 г/м²) Від кількості стабілізаційних добавок у матеріалі залежатиме його ціна та термін служби. Екстремально дешеві позиції можуть розсипатися у потерть під металочерепицею за пару років. Ми такі плівки не продаємо і не рекомендуємо їх купувати взагалі. Найдешевший з прийнятних варіантів може бути армована чеська пароізоляція з поліетилену Паробар'єр Н90. Трохи міцнішим буде Паробар'єр Н110. Його складніше пошкодити при монтажі, але фізичні властивості опору дифузії (паропроникність) у них приблизно однакові. За ДБН минулої редакції була для пароізоляції мінімальна вимога по товщині (0,2мм), яка виконується саме Н110. У сучасній редакції ДБН цю вимогу прибрали, тому допускається використання і Н90.
Якщо в мансардному поверсі є приміщення з підвищеною вологістю (кухня, туалет, ванна кімната), рекомендується використовувати плівку з підвищеним опором дифузії. Це плівка з алюмінієвим напиленням (Паробар'єр R110 або Delta-Reflex). Ну а для басейнів та саун застосовують пароізоляцію із шаром алюмінієвої фольги. Це максимально надійний варіант для застосування у скатних покрівлях.
Відмінності ефективності різної пароізоляції
На графку наглядно показано різницю ефективності протистояння дифузії різних пароізоляційних матеріалів, починаючи від мембранної пароізоляції і закінчуючи пароізоляцією з шаром фольги. Як можна здогадатися, чим вище цей показник, тим сильніше матеріал протистоїть попаданню пари в утеплювач, і тим більше екстремальні умови він здатний витримувати, зберігаючи сухість конструкції та нормальну роботу утеплювача.
Пароізоляція мембранного типу
Пароізоляція мембранного типу розроблена для виведення надмірної кількості пари в приміщеннях з підвищеною вологістю або при реконструкції покрівлі без порушення внутрішнього оздоблення приміщення. Рекомендація до застосування такого типу пароізоляції має виходити виключно від фахівця після проведення спеціальних розрахунків. Інакше є ризик просто замерзнути взимку.
Якщо коротко про роботу пароізоляційних мембран (дихаюча пароізоляція), то як пароізоляція вони працюють поки їх поверхня суха. Як тільки вона намокає через підвищення вологості повітря або утворення конденсату, матеріал стає паропроникним і вся волога майже безперешкодно виводиться далі, в покрівельну конструкцію.
Зверніть увагу, що мембранна пароізоляція має значно гірші характеристики опору дифузії, ніж звичайна поліетиленова плівка, і тим більше вона не може конкурувати з варіантами на фользі або алюмінієвим напиленням, тому її застосування в приміщеннях з підвищеною вологістю (мансарда де є кухня, санвузол, сауна) і т.д.) не допускається.
