Покрівельні плівки - невід'ємна складова надійного даху. Вони входять в будь-якій пиріг покрівельної системи. Так як їх існує безліч, давайте розберемося, які вони бувають, де використовуються і для яких цілей застосовуються.
У покрівельному пирозі є всього два місця, де потрібно застосовувати додаткову ізоляцію плівками:
- безпосередньо, під декоративним покриттям даху;
- під утеплювачем (якщо він присутній).
Складного нічого немає, але багато хто допускає в цій частині покрівлі грубі помилки, через що доводиться повністю розбирати дорогі покрівлі взимку для ремонту і усунення браку робочих бригад.
Пар в приміщенні.
У будь-якому опалювальному житловому приміщенні в холодну пору року утворюється велика кількість вологи. Це і кип'ятіння чайника, і прийняття ванни, і залишена вода в чашці на столі або политі квіти на підвіконні, з яких випаровується вода, і навіть, від самої людини, яка в процесі дихання випускає через дихальні шляхи до чашки вологи на добу. Загалом, утворення великої кількості вологи в повітрі всередині приміщення це аксіома, яка не потребує доказів.
Дах цілий, так звідки вода?
Тепер уявімо, що у нас новий, сучасний будинок з металопластиковими вікнами і відсутністю протягів. Весь цей створений пар піднімається вгору, вище і вище, досягаючи підпокрівельного простору. Що з ним там відбувається? Він (гаряче вологе повітря) зустрічається з холодними поверхнями, на яких конденсується волога і просто стікає струмками вниз, в приміщення, створюючи калюжі на перекритті при повністю справному, не поточному даху.
Чому так відбувається? Справа в тому. що тепле повітря може містити в собі набагато більше вологи ніж холодне. І при охолодженні насичене вологою повітря, зайве перетворюється з пара в воду. Кому цікаво, можна прочитати в Інтернеті про точку роси.
Щось холодно взимку.
У кожному житловому будинку є утеплювач, який чудово пропускає повітря як зсередини так і зовні. І коли в ньому (в товщі утеплювача) з'єдну.ться холодне і гаряче повітря, в ньому саме в середині, утворюється точка роси і утеплювач мокне з середини в прямому сенсі слова. А мокрий утеплювач це вже не утеплювач, так як вода це дуже сильний провідник тепла і виступає в ролі містка холоду.
Паробар'єр. (Купити)
Саме для того, що б не пустити тепле, насичене паром повітря в товщу утеплювача, застосовують пароізоляційні плівки, укладаючи їх перед утеплювачем із внутрішньої сторони приміщення. При достатньому шарі утеплення вологе повітря залишається в теплі і конденсація не відбувається.
Монтаж паробар'єра. Стрічка К-2. (Купити)
Важливо! При укладанні пароізоляції потрібно приділяти дуже велике значення стикам пароізоляційного матеріалу, так як самі плівки повністю паронепроникні, а ось їх стики залишаються слабкими місцями у покрівельній системи. І в разі відсутності або погано виконаної склейки рядів пароізоляції, пар в утеплювач все одно проникне і спровокує так уникаючи нами намокання утеплювача при присутності пароізоляції. Склейку виробляють двостороннім бітумним скочем K-2.
Гідробар'єр. (Купити)
Із зовнішнього боку утеплювача, якомога ближче до поверхні даху, монтується гідробар'єр або антиконденсатна плівка. Гідробар'єр запобігає потраплянню вологи в підпокрівельний простір у разі протікання даху, запобігаючи тим самим намокання утеплювача.
Якщо дивитися на речі реально, то змонтувати пароізоляцію ідеально не вийде, і все одно залишаться, нехай і невеликі, але все таки достатнього розміру отвори для проникнення пари в утеплювач в невеликих кількостях, що в підсумку призведе, хоч і не до сильного, але істотного його намокання. У такому випадку першочерговим завданням є швидко вивести вологу з утеплювача і дати йому просохнути. Цю важливу роль виконує гідробар'єр.
Гідробар'єр має особливість не пропускати вологу зовні і пропускати повітря (пар) зсередини. Це досягається шляхом перфорації плівки у вигляді мікроскопічних конусів з отвором на вершині.
Утеплювач повинен сохнути
Таким чином, волога, що потрапила в утеплювач через неякісний шар пароізоляції (або утеплювач був намочити в процесі монтажу), легко виходить назовні, залишаючи утеплювач сухим і здатний утримувати тепло у вашому домі.
Що є краще гідробар'єра?
Паропропускна властивість гідробар'єра коливається в районі 100-200 мг/м.кв. на добу. Більш високою паропропускною здатністю володіють супердифузійні мембрани (купити) . Вони можуть пропустити 1000-1500 мг/м.кв. і більше. При цьому також абсолютно вологонепроникні зовні як і гідробар'єр.
Монтаж гідробар'єра і супердифузійної мембрани.
Для стабільної роботи гідробар'єра та максимально швидкого виведення вологи з утеплювача рекомендується робити між ними повітряний зазор в 2 см. але на практиці таке буває не завжди можливим. Наприклад, товщина утеплювача дорівнює товщині стропильної ноги, на яку набивається гідробар'єр. У такому випадку зазор відсутній, що перешкоджає швидкому просиханню.
Але зовсім інакше йде справа з супердифузійної мембранами. Завдяки своїй збільшеній паропроникності, допускається їх укладання безпосередньо на утеплювач, що дає можливість не влаштовувати додатковий зазор за допомогою рейок і не витрачати зайвий час і гроші на покрівельні роботи.
Слід так само мати на увазі, що як гідробар'єр, так і супердифузійна мембрана, має верх і низ, які в жодному разі не можна переплутати, так як це призведе до їх неналежної роботи ( можливе просочування вологи зовні і погіршене виведення пари зсередини).
